Сталося. Мала українська енциклопедія актуальної літератури, яка мала увінчати собою пам’ятник
Станіславському феномену, з’явилася. Нарід терпляче чекав її появи і таки дочекався. І як звикле
вшанував усіх героїв... бучмівською паузою і дефюнесівською гримасою. Герої, як і належиться, се
стерпіли. Тут саме час назвати всіх поіменно: 1. Юрій Андрухович; 2. Роман Бончук;
3. Олег Гуцуляк; 4. Володимир Єшкілєв; 5. Юрій Іздрик; 6. Олександр Кац;
7. Олег Короташ; 8. Іван Лучук; 9. Галина Петросаняк; 10. Орест Щезняк.
Зваживши, що двоє із поіменного списку швидше всього псевдоніми (№6; №10), се коло стає ще вужчим,
ще ближчим стає їхній зв’язок з народом.
Передня стаття від редакції знімає потребу в усіх критичних закидах. Так само вона знімає
потребу в серйозній розмові про МУЕАЛ. Нам залишається подякувати В. Єшкілєву як упоряднику
Глосарійного корпусу і Ю. Андруховичу як упоряднику Хрестоматійного додатку.
На завершення три витяги із квазідовідника:
- Салон (французьк. salon, італійське salone -- великий зал). Наявність в літературному процесі
ситуації, коли в межах певного дискурсу існує група авторитетів (письменників, мистецтвознавців),
спроможна впливати на естетичні критерії літпроцесу та вибудовувати ієрархії естетичних, етичних,
наукових принципів творення національних практик. (Автор статті: В. Єшкілєв).
- ... Незаперечним є той факт, що в межах українського літературного ПМ-дискурсу тільки
Станіславський феномен набув якості Салону як продуцента естетичної літературної ієрархії.
(Автор статті "Станіславський феномен" -- В. Єшкілєв).
- "Третя культура" -- явище аматорства, в літературознавстві використовується також термін
"графоманство" (...), що має свою власну специфіку, яка не піддається аналізу з позицій
професійного мистецтва і фольклору і не отримала чіткої концептуалізації як явище і поняття. "Третя
культура" прагне "високого" мистецтва, залишаючись дилетантською, не досягаючи зрілості й
цілісності творчості професіоналів (...). (Автор статті -- О. Гуцуляк).
Яко представник "третьої культури" я втішений, що нашого полку прибуло. Із виходом МУЕАЛ "третя
культура" нарешті отримала взірець, на який їй, безперечно, потрібно орієнтуватися, щоби не
опускатися нижче.
Василь КОЖЕЛЯНКО
